Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів.
Косіор: "Селянин приймає нову тактику. Він відмовляється збирати урожай. Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод."
Обсяг конфіскованого зерна становив зовсім маленьку частку в усьому обсязі заготівель. Люди ж, позбавлені будь-якого продовольства пухнули і помирали від голоду.
Крім блокади внутрішніх адміністративних одиниць, було запроваджено блокаду самої Української РСР, щоб українські селяни не втікали в сусідні області Російської РФСР, де не було голоду.
Поволзький голод 1933 року нагадує український голод 1932 року. В обох випадках у селян забирали геть усе зерно, але — в декого залишалася свійська худоба і птиця, а також сало, картопля, цибуля, буряки тощо. Восени ж 1932 року в Україні і на Кубані в переважної більшості селян були конфісковані усі запаси продовольства.
Такої конфіскації незернового продовольства, тобто терору голодом, в інших регіонах СРСР не спостерігалося: сталінська тоталітарна держава здійснювала масові репресії не тільки за соціально-класовими, а й за національними ознаками.
Голодомор великою мірою зруйнував українське село, яке зберігало традиції української родини. Високий шлюбний потенціал українського села був зруйнований і вже ніколи не був відновлений. Це означає, що був зруйнований потенціал дітонародження, що в майбутньому призвело до зменшення кількості населення.
"Вигідний" обмін
"Ми вам - свою церкву, культуру, мову (навіть приперчену матюками!), особливу "православну цивілізацію", а ви нам - свою землю".
|
Дніпропетровська УНП вимагає вшанувати пам'ять Лесі Українки.
Дніпропетровська обласна організація Української Народної партії звернулася до міської влади з вимогою перейменувати вулицю ката Дзержинського на вулицю Лесі Українки та встановити пам’ятник поетесі.
Наша влада – сказав, коментуючи цей документ, голова організації А.Сокоринський – складається здебільшого з людей, які, чуючи слова «українська культура», спускають запобіжник автомата Калашникова. Завтра, 25-го лютого, 2011 р. – сто сорокова річниця з дня народження Лесі Українки. Як же відзначає ювілей великої української поетеси Дніпропетровська влада? А ніяк!- Незважаючи на Постанову Верховної Ради України «Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)» - обурюється політик. - Лише два театри, з власної ініціативи, поставили, на цей час, вистави за п’єсами поетеси, які є в їхньому репертуарі.
- В той же час – вів далі народник - пам'ять Лесі Українки ніяк не пошанована, проте увесь центр міста заповнений іменами та образами катів нашого народу – куди не підеш, або пам’ятник Леніну, або вулиця Дзержинського чи Ворошилова. Або в самісінькому центрі міста велика площа Дем’яна Бєдного – я буду дуже здивований, якщо знайдеться бодай один шанувальник цього графомана!
- Назви вулиць та пам’ятники мають величезне виховне значення – завершив Сокоринський – і ми не припинимо боротьбу за увіковічення пам’яті кращих синів та дочок нашого народу.
прес-секретар ДОО УНП К. Когтянц
|
